Йод у лікарських рослинах

Ви ніколи не замислювалися, чому йод взагалі “йод”? Як хімічний елемент він був вперше виділений французьким вченим Бернаром Куртуа з золи морських водоростей у 1811 р., а імʼя отримав лише у 1813 р. від Жозефа Гей-Люсака: слово «йод» у перекладі з грецької означає «фіолетовий», оскільки при випарюванні відвару з морських водоростей на стінках посуду залишався наліт фіолетового кольору.

Як ми з вами вже знаємо, нестача надходження йоду до організму людини призводить до розвитку йододефіцитних станів. І вони, нажаль, не обмежуються лише косметичним дефектом у вигляді зобу (тобто збільшення щитоподібної залози). Йододефіцит у вагітної жінки може призвести до невиношування вагітності, вад розвитку плоду або навіть до його загибелі. При йододефіциті в будь-якому віці щитоподібна залоза не в змозі продукувати необхідну кількість гормонів, адже ми памʼятаємо, що йод є необхідним для цього елементом. Тобто формується гіпотиреоз з різноманітними, в тому числі, вкрай важкими проявами. Наприклад, у дітей він може викликати порушення розумового і фізичного розвитку аж до формування кретинізму (про що ми вже згадували раніше). Навіть незначний йододефіцит проявляється незадовільною шкільною успішністю та відсутністю подальших перспектив в отриманні гарної освіти та роботи.

З метою подолання недостатності йоду та профілактики вказаних загрозливих станів використовують методи йодної профілактики. Про йодування солі (це так звана масова профілактика) та споживання продуктів із підвищеним вмістом йоду (морська риба, продукти моря) ми вели розмову минулого разу. Тут хочеться додати ложку дьогтю: в Україні йодована сіль є у вільному продажу, проте лише кожен третій житель країни віддає їй перевагу перед нейодованим продуктом.

Сьогодні зупинимося на індивідуальній йодній профілактиці.

Фізіологічна потреба в йоді становить близько 150 мкг/добу для дорослої людини. Українці з продуктами харчування споживають в середньому 50-75 мкг йоду, що не є достатнім. Тут ми замислюємося, чи не потрібно додавати цей елемент ззовні?

Крім лікарських препаратів, які містять йодид калію, для індивідуальної йодної профілактики використовуються також лікарські рослини. В них йод представлений різними хімічними сполуками. Лікарськими рослинами, що містять йод переважно у формі йодидів, є вільха сіра, перстач білий, вахта трилиста, аронія (горобина чорноплідна), фейхоа, горіх волоський тощо.

Але найбільший вміст йоду (у вигляді органічних сполук) мають представники бурих водоростей – ламінарія (морська капуста) та фукус.

Згадки про використання рослин для профілактики та лікування зоба вперше зустрічаються в трактатах давніх цивілізацій Китаю, Греції та Риму. Ще у 2838-2698 р. до н.е. китайський імператор Шен-Нуг описав водорость Саргассо, за допомогою якої можна ефективно лікувати зоб. І лише у 19 сторіччі стало відомо, що цей ефект обумовлений наявністю великої кількості йоду у складі.

Фітотерапія йододефіцитних захворювань широко використовується і сьогодні, як самостійно, так і в сполученні з іншими засобами. Тут я маю наголосити: будь-яке лікування, навіть профілактичне з використанням «трав», повинен призначати лікар. Саме він зможе визначити, чи є у вас потреба в додаванні будь-якого елементу чи сполуки, і в разі необхідності допоможе обрати саме той засіб, який краще підійде саме вам.

Не займайтеся самолікуванням!

Будьте здорові!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *


самолікування може бути небезпечним для вашого здоров'я

Информация на сайте, включая рекомендации, представлена для ознакомления.
Для получения дополнительной информации обратитесь к специалисту или к своему врачу.